Немов вірус, що захопив живий організм, ми вичерпуємо ресурси Землі, провокуємо підняття температури та негативні зміни. Людство використовує планету, підлаштовуючи її «організм» під свої потреби, однак паралельно, по суті, вбиває її, отруюючи продуктами своєї життєдіяльності. А вже зараз і випускає метастази. Ми захопили собою планету і тепер царюємо, шукаючи нову жертву. Однак як говориться у приказці «Чим вище стоїш, тим болючіше впадеш». І ця секунда життя на лиці Землі, може стати гнійником, який вона з радістю видавить!

І зараз, Я розповім про експеримент під назвою «Всесвіт-25», що наглядно показує як розвиток суспільства, може спричинити його ж смерть, як старі покоління знищують молоді, а самки стають занадто агресивними!

Повидінкова раковина 

Американський вчений-етолог Джон Келхун провів ряд цікавих експериментів в 60-70-х роках 20-го століття. Метою цих експериментів було вивчення поведінки ссавців в умовах ідеальних умов існування. І результати цих експериментів привели в шок вченого, як і інших науковців, що в подальшому їх вивчали!

Піддослідними стали істоти, що за своєю внутрішньою біологією та поведінковими інстинктами схожі на людей. У якості об’єкта вивчення вчений обрав пацюків, адже вони найбільш відповідно підходили під критерії експерименту, а також з врахування малих розмірів тварин, мінімізували витрати на дослідження.

В результаті численних дослідів над колоніями гризунів Келхун сформулював новий термін, «поведінкова раковина», що означає перехід до деструктивної поведінки в умовах перенаселення і скупченості.

Свій найвідоміший експеримент, який змусив задуматися про майбутнє наших наступних поколінь, він провів в 1972 році спільно з Національним інститутом психічного здоров'я, що і назвався «Всесвіт-25».

Пацючий рай

Основною ідеєю для проведення цього досліду було створення ідеальних умов існування для гризунів. Келхун збудував справжній рай в умовах лабораторії!

Бак розмірами 2 на 2 метри і висотою 1,5 метра, звідки піддослідні не могли вибратися і став їх домом на наступні 1780 днів. Усередині бака підтримувалась комфортна температура, була в досталь присутня їжа та вода, створені численні гнізда для самок. Бак постійно підтримувався у чистоті, а доступ хижаків чи виникнення масових інфекцій звелась до нуля.

Системи життєзабезпечення були продумані до найдрібніших деталей і могли одночасно підтримувати комфортні умови існування для 9500 гризунів. Однак, такої кількості особин популяція так і не досягла…

Фаза знедолення

Есперимент стартував з моменту заселення в бак чотирьох пар здорових пацюків. Яким вистачило мало часу, щоб зрозуміти, що вони попали в «рай». Зростання численності популяції в баку відбувалось подвоєнням кожні 55 днів.

Вже з 315 дня темп зростання популяції значно сповільнився, а чисельність продовжувала подвоюватись тільки кожні 145 днів. І коли пупуляція досягла 600 гризунів, сформувалась певна стала ієрархія та соціальне життя.

З’явилась категорія «знедолених» гризунів, яких виганяли в центр баку і які піддавались постійній агресії з боку своїх родичів. Цікавим було те, що основна маса таких «знедолених» гризунів складалась з молодих особин. Ці особини не могли знайти своє місце в цій «пацючій ієрархії», так як старі пацюки жили довго та не давали можливості молодим розвиватись. Мало того, старі пацюки вже не володіли достатньою репродуктивною функцією, для розширення колонії, тому популяція і сповільнила темпи свого розширення. Тому, часто агресія була спрямована саме на нових особин, які народжувалися в баку і ставали конкурентами старих. Після вигнання самці ламалися психологічно, менше проявляли агресію, не бажали розмножуватись. Відбувався процес старіння колонії!

Самки в свою чергу, що не могли нормально виконувати свою репродуктивну функцію ставали агресивними. Часто атакували чуже молоде потомство чим провокували погіршення загальної демографічної ситуації!

Фаза «смерті»

Початок смерті колонії настав момент появи так званих «красивих пацюків». Ці особини були такими собі «гедоністами», «фрічайлдирами». Вони відмовлялися боротися за ієрархію та територію, не виявляли ніякого бажання спарюватися, і були схильні до пасивного способу життя. «Красиві» тільки їли, пили, спали і очищали свою шкірку, уникаючи конфліктів і виконання будь-яких соціальних функцій.

Середній вік пацюків в кінцевій фазі експерименту досягав 776 дні, що на 200 днів перевищував верхню межу репродуктивного віку, а смертність молодняка склала 100 відсотків. Вмираюча колонія демонструвала непоодинокі випадки гомосексуалізму та канібалізму при повному достатку їжі. Миші стрімко вимирали, а на 1780 день есперименту помер останній «пацючий король».

Висновки експерименту

На основі своїх досліджень Джон створив теорію «двох смертей». Де перша смерть була смерть «духу», а друга це була фізична смерть.

Перша смерть наставала тоді, коли падав природній дух чи мораль суспільства. Самки обирали ієрархічно вищих старперів і ігнорували молодняк, що провокувало відтік молодої крові та негативну селекцію. В подальшому цей застій формував комплекси і проблеми, що ще більше спонукали спотворенню природної моралі. Ланцюгова реакція, що провокувала постійну наростаючу деградацію. Та в результаті чого, наступила друга, фізична смерть колонії!

Чому ж експеримент носить назву «Всесвіт-25»? Тому, що це була 25-та спроба вченого створити ідеальний світ, після якої він зупинився…