Кожен з нас неодноразово чув, що таке «корупція», але чи дійсно ми усвідомлюємо наскільки глибоко вона сидить у наших серцях. Це дещо більше ніж можна собі уявити, корупція не про гроші, а про все наше життя.
Що таке корупція?
Одним з найголовніших факторів еволюційного розвитку людини та її становлення на вершині харчового ланцюга є колективно-ієрархічна структура соціуму. Ділячи працю, але разом рухаючись до певної цілі нам набагато легше виживати, вести побут і оборонятись від загроз як природнього характеру, так і від інших людей та соціальних груп. І якщо природні загрози ми вже давним-давно навчились приборкувати то загрозу, що надходить від власного виду нам буде по силам подолати ще дуже не скоро.
У кожної переваги існує недолік, а у кожного «Ахіллеса» є своя «п’ята».Так, ієрархічна модель поведінки людини в умовах сучасного глобалізованого світу стає слабким місцем і загрозою для самого людського існування. Наші концепції, релігії, ідеї й моделі існування боряться між собою вже не одну тисячу років. Сильніші ідеології поглинають слабші, карта світу і навіть сам світовий порядок змінюється. Але біля чого б не танцювала ідея, її суть завжди одна: щасливе і багате життя для кожного. Щоб таке життя було можливе, потрібно триматися трьох основних принципів: свобода, рівність, справедливість. І чим краще та чи інша ідея забезпечує ці принципи стійкими та непорушними, тим сильніший весь соціум в цілому.
Але як можна побачити переважна більшість держав не в змозі похвалитись цими простими правилами взаємовигідного існування. «П’ята», що дісталась нам від наших предків диктує нам свої правила поведінки. Це слабке місце людської ієрархічної структури називається «корупція».
Корумпатор
Первісне суспільство було дуже вразливе і мале. Як правило воно складалося з однієї чи декількох сімей, що формували плем’я. В племені існував чіткий розподіл ролей і ієрархічна піраміда: вождь, шаман, воїни, робітники, жінки, старці й діти. Правила поведінки, що далі формували «закони» встановлював вожак. Він же за допомогою шамана доносив ці правила поведінки до всіх інших членів соціуму і спонукав вірити у них як у непорушну істину волевиявлення божественної сили. А за допомогою воїнів додатково проводив агресивні переговори з порушниками.
У випадку, коли лідер був достойним вожаком у його малому царстві завжди процвітала свобода рівність і справедливість. Це означає, що правила які встановлювались були рівними для всіх і люди могли ефективно жити та приносити користь суспільству. З іншої сторони, привілеї для еліт та рабоволодіння завжди у своєму висновку породжували повстання і крах імперії, адже забирали можливість вибору в одних і давали карт-бланш іншим. Що порушувало три основних принципи гармонійного людського співіснування!
Таким чином можна чітко стверджувати, що процвітання певної соціальної групи на пряму залежить від того, які таргани бігають у голові її лідера. Адже те як він думає, а слідом і діє прямо впливає на звичаї та закони які потім вливає в голови шаман і вбивають воїни. Слідом, якщо вожак по тій чи іншій причині не володіє лідерськими якостями, що формуються ієрархічним інстинктом, правила в соціумі стають такими ж незрозумілими як і він сам. Такий лідер вважає, що переступати грань може лише «обраний», чим запускає ефект доміно в соціумі. Масове ж порушення правил на всіх рівнях піраміди придушує воїнами й намагається запустити шаманську пропаганду. Але «вожак» не розуміє, що порушуючи правила він дає невербальний сигнал: «так можна». І ще більше не розуміє, що кожен з нас вважає себе так чи інакше «обраним»!
Той хто добрався до влади не ставши при цьому справжнім вожаком, та не пройшовши довгий ієрархічний шлях становлення, завжди починає концентрацію повноти всієї сили в єдиних, своїх руках. Адже страх стати знову «ніким» мотивує його сильніше ніж інших бути «кимось». Забираючи у народу його свободу рівність і справедливість намісник розкидає граблі корупції які його рано чи пізно самі відправлять в нокаут. У такого альфи виникає спокуса поставити свої інтереси вище ніж інтереси суспільства, що є неприйнятним для істинного лідера.
Корупційні порушення
Поки соціум був малий і формував невеличкі племена, простим людям було легко контролювати, а у випадку жесті прибирати з почесного трону свого альфа самця. Адже люди добре знали один одного, а інструментів керування соціальною думкою і масового знищення ще не придумали. Але з плином часу ситуація поступово мінялась і не в користь здорової селекції. Людський рід розвивався і множився, племена, і їх вождів змінювали волості з князями, імперії з монархами, держави з президентами, проходили метаморфози релігій, ідей і концепцій. Незмінною залишалась сама ієрархічна піраміда людської психології.
Тепер нас мільйони й в кожного в руках свій персональний шаман який слідкує за нами та формує наше уявлення про верховного лідера. Вікна Овертона дають можливість з легкістю обійти нашу ієрархічну систему відбору вожака, а автомати й бомби підкріплюють наш «вибір». Свобода вибору це ключ, який ховає від нас корупція.
Бути істинним вожаком означає пройти через жорсткі випробування селективного відбору. Але сьогодні це не обов’язково, адже їх можна просто купити. Результатом такої селекції стає авторитаризм де рівність, свободу та справедливість визначає не закон, а товстий гаманець з зеленими купюрами. Декоративна демократія це сучасне політичне мистецтво яке вчить спорожнятись так, щоб в результаті виходив пейзаж.
Таким чином, корупція – це спокуса, що виникає в результаті корисливого використання владних повноважень з метою отримання власної вигоди, приносячи при цьому шкоду суспільству.
Держави з високим рівнем корупції не тільки хизуються відсутністю рівності, свободи й справедливості. Є ще дещо, що є набагато гіршим ніж пришиблений авторитаризм. Єдиним, що заваджає названому лідеру це справжні лідери. Держави, система і ментальність яких дозволяє продукувати справжніх вожаків часто підриває авторитет погладшавшої гопоти. І справа не в прямій конфронтації, а в інтелектуальній і економічній перевазі.
Процвітаючі країни розвивають технології, медицину і науку, а слідом виробляють певний спектр передових, якісних та високотехнологічних продуктів які потім і продають країнам другого і третього світу, створюючи додану вартість та наповнюючи свою економіку грішми. А гроші це кров будь-якої економіки. Валюта таких держав, наповнена поживою, стає дорожчою, стабільнішою і надійнішою. Товари та послуги є доступними, рівень життя, свободи, рівності й справедливості росте і розвивається. Росте і рівень довіри до такої країни, адже в ній працюють закони, а значить вона набуває статусу привабливої платформи для інвестицій, бізнесу, будівництва заводів. Це і надає її громадянам можливість користуватись якісними товарами та послугами, а також мати робочі місця і хорошу заробітну плату. Таким чином істині лідери забезпечують щасливе життя своєму народу як і своє світле місце в історії.
Своєю чергою корупція може легко перетворити будь-яку економіку в суцільну катастрофу. Оскільки в державі де закони не писані, бізнес постійно віджимають по законах джунглів. Дивлячись на таке, до країни втрачається довіра, а слідом зникає потік інвестицій, будівництво, бізнес. Втрачаються і робочі місця, а рівень безробіття стрімко росте вверх. Імпортні товари й навіть товари власного виробництва, на основі знову ж таки зарубіжних технологій і сировини, стають важкодоступними. Валюта втрачає свою цінність, а пацієнт поступово помирає. Царює лише еліта яка забезпечує собі щасливе життя в рівному, справедливому і незалежному, зарубіжному суспільстві…
Подолати корупцію
Але ж можна зробити так, щоб всі були щасливі. Вихід є і складається він з двох цвяхів: форма правління і цифрові технології. Першим цвяхом в труну корупції та авторитаризму вбивається зміна форми державного правління. Яскравою ознакою будь-якої корумпованої держави є діди, що по пів століття сидять на своїх тронах на всіх рівнях владних посад і ніяк не хочуть від них відлипати. Медом же слугує сам режим за якого «всім можна», бо можна головному. Вони з часом концентрують владу, яку стає забирати все важче і важче. Виходом буде позбавлення можливості концентрувати владу головному злочинцю шляхом запровадження парламентської республіки.
Парламент стає повновладним органом та формує уряд, а головне обирає президента який займає в системі державних органів символічну роль в якості представника країни. Таким чином виключається можливість формування поїхавшого авторитарного лідера, що приймає рішення та закони не на користь народу, а лише на свою користь і користь свого режиму.
Другий і останній цвях це знищення інституту представницької демократії. Ми обираємо депутатів від свого імені в парламент для того, щоб вони представляли там наші інтереси та волю. Колись ми просто не могли всі разом швидко й ефективно розв'язувати важливі питання та голосувати за той чи інший закон, тому делегували свої повноваження представникам. Місця і голоси завжди купують в корумпованих країнах, але виходу як такого не було. Але ж тепер, сучасні технології, так як "Blockchain" дають з лихвою можливість голосу кожному. Нам не потрібні корумповані представники які продають наші й свої голоси за кнопки.
Якщо народ це «єдине джерело влади» то потрібно дати йому таку можливість реалізувати свободу, рівність і справедливість. Жити всім у статку, а не лише «обраним»...