Що ми знаємо про гроші? Це такі собі папірчики якими ми розплачуємось кожного дня, купуючи різні товари та послуги. Заради них ми гнемо свої спини як раби на галерах з місяця в місяць та з року в рік. Гроші стали такими важливими для нас, що зараз можна сказати, вони набули особливого, сакрального значення.
Банкноти стали нашими іконами, а сучасна економічно-фінансова система є нашою релігією. Це віра, в розмальовані папірці, яка визначає напрямок нашого життя. А тому, той хто друкує ці папірчики, може з легкістю нами маніпулювати.
Сучасна економічно-фінансова система добігає свого кінця, вона помирає, її отруюють кредити. І для того, щоб не прогоріти разом із нею, Я пропоную зустріти свого ворога лицем в лице. Зараз, Я розповім про становлення нового світового порядку, починаючи з історії створення грошей!
Історія грошей бере своє коріння з тих пір, коли люди почали збиратися в групи й утворили перші первісні племена. Міжособистісна взаємодія та розподілення ролей спонукали нас до постійного обміну ресурсами, що і породило перші економічні відносини, які переросли в сучасну фінансову ситемую. Систему яка більше не може існувати в сучасному перенаселеному світі.
Бартер
Давним-давно все було просто, існував бартер. Ми міняли те що мали на те, чого нам бракувало у відповідному якісному та кількісному значенні - ціннісному еквіваленті. Такий еквівалент визначити просто і на його величину впливає лиш два фактори: попит і пропозиція. Чим важче отримати річ чи послугу, тим цінніша вона буде й навпаки...
Так, бартер став початком ринкових відносин, які стимулювали розвиток людства від первісного племені до сучасного інформаційного суспільства. Бартер був іскрою, що розпалилв полумʼя світової економіки. Адже він надав можливість заробляти й отримувати блага значно ефективніше. А як наслідок, розвиватись людству стало набагато простіше і швидше. Адже можливість обіміняти те, що потрібно на те, чого в досталь, надала людству простір для професійного розподілу праці й зародження першого бізнесу.
Маючи фрукти чи овочі ми могли обміняти їх на зброю або знаряддя праці і навпаки. Таким чином забезпечуючи собі виживання необхідними ресурсами й інструментами люди змогли забезпечити своє існування, а головне ми могли швидше розмножуватись. Адже саме чисельність людей, як ніщо інше, впливала на нашу змогу вижити. Разом ми могли протистояти диким звірам, погодним умовам та іншим племенам.
Так, бартер подарував людству унікальну до цього можливість обміну матеріальними благами й спонукав збільшення численності населення. Саме збільшення населення і оголило головні його недоліки. Адже з плином часу людське стадо множилось все більше і більше й потребувало забезпечення усіх своїх потреб у все масштабнішому об'ємі.
Розвиток економіки й бізнесу потребує збільшення виробництва товарів, оптової торгівлі. А оптова торгівля вимагає постійного притоку необхідної сировини, який не міг забезпечуватись бартером. Адже постійно шукати тих в кого є те, що потрібно нам і віддавати саме те, що потрібно комусь це назвичайно важкий і довгий процес, що сильно приторможує торгівлю і як наслідок ріст та розвитку соціуму. Що завжди було критично важливо для виживання і як ми можемо бачити, залишається критичним і по-сьогоднішній день.
Таким чином, бартер, у зв'язку з малогнучкою системою обміну, не давав змоги створювати та збувати товари й послуги в потрібному обсязі. А як наслідок отримувати необхідний для розвитку прибуток в достатній кількості, що сильно сповільнювало розвиток цивілізції в цілому. Прогрес економіки стояв на місці та не давав змоги годувати усі людські потреби, яких завжди ставало непомірно багато. Потрібен був універсальний еквівалент обміну товарів і послуг, який би задовільняв потреби усіх сторін. І такий інструмент було блискуче знайдено!
Золото
Метал, що володіє унікальними природними властивостями: відносна м’якість, корозійна стійкість, візуальна краса, а головне рідкість та висока цінність у зв’язку з величезними тратами на видобуток і обробку. Золото, стало відмінним інструментом обміну та спонукало сильний поштовх розвитку бізнесу й технологій в усіх сферах суспільних взаємовідносин. Адже надавало можливість швидко збувати товари й послуги та цим самим нарощувати виробництво.
Золото надало можливість наймати робітників, створювати бізнес і розвиватись. Отриманий прибуток допомагав фінансувати нові технологічні розробки: суспільство росло і процвітало. Компактність, довговічність, простота, без перебільшень, золото один із найдовговічніших інструментів людства у сфері матеріальних взаємовідносин!
Золото швидко замінило бартер та профінансувало швидкий ріст людства, що допомогло нам захопити собою планету Земля. Не одна імперія виросла і загинула саме завдяки цьому блискучому металу.
Цей інструмент дарував можливість швидко та точно обмінюватись благами цивілізації в будь-якому об’ємі та між будь-ким, однак разом із тим золото володіло одним стуттєвим недоліком. Його висока цінність при малих обʼємах породжувала інтерес не тільки торговців та бізнесменів, а й злодіїв. Заволодіти чужим золотом не так вже і складно, адже його плюси породжують мінуси. Висока цінність та компактність робить його легкою і заманливою здобиччю. Того часу золота лихоманка стала вічним мейнстрімом бандюганів на основі якого створили незчисленну кількість кінофільмів й книг. В свою чергу, попит на чуже золото породив і відповідну пропозицію на його захист.
Банк
Первісна функція банку, це функція зберігання золота. Щоб сховати свої багатства від протиправних посягань негідників, люди йшли в банк. На передане в зберігання золото їм давали боргові розписки (банкноти): папірчики з вказаним на них номіналом, що відповідає кількості наданого в банк золота. В будь-який момент на пред’явлення банкноти клієнтом, банк зобов’язувався повернути золото з урахуванням плати за зберігання. В певний момент ми стали обмінюватись цими папірчиками між собою, продаючи-купуючи товари та послуги в обхід золоту.
Банкноти, що були забезпечені золотом замінили його на ринку з великою швидкістю. Адже покращували усі його властивості, як універсального інструменту обміну. А різноманіття номіналу зробило значно ефективнішим користування та транспортування банкнот. Банкнотами можна було легше та швидше обмінюватись, купувати й продавати, що значно пришвидшило економічний розвиток.
Адже це пришвидшило можливість штучного продажу товарів, що забезбечувало фінансування виробництва. Звісно, разом з цим потрібно було і більше людей для праці, ми вже налічували сотні мільйонів осіб. Можна сказати, що саме тоді ці папірчики стли незваним Богом для нас.
Банківська система росла і розвивалась приносячи солідний дохід банкірам, що звичайно зацікавило й іншу, легітимну сторону суспільства. Виключно в цілях соціалізму, банки націоналізовувались, щоб забезпечити стабільність і надійність економіки імперії чи держави, запобігти тероризму і відмиванню грошей.
А насправді, відбирались владою в лиці чиновників задля отримання прибутку та усунення конкуренції на ринку схову золота, ну і загалом на всіх інших ринках ця схема діяла не гірше та й діє, і по-сьогоднішній день. Підприємства спочатку націоналізовуються, потім приватизовуються і знову по-кругу спочатку.
Валюта
Банківська діяльність стала поширюватись вже за межі окремих держав. Виникла потреба здійснення обміну ресурсами між різними країнами за допомогою банкнот. Однак банкноти в кожного свої... Як визначити вартість одного виду банкнот до іншого?
Тут починає своє життя таке поняття як «валюта». Ціна валюти визначається за допомогою співвідношення наявного золота в казні та загальної кількості виданих банкнот. Наприклад:
- В казні банку України знаходиться 10 кг. золота, а всього видано 20 000 грн. В такому випадку співвідношення один до двох, а саме:
1 г. золота = 2 грн.
- В казні США теж 10 кг. золота, однак видано в обіг 10 000 доларів, співвідношення буде один до одного:
1 г. золота = 1 долар.
- Тобто при обміні гривні на долар, співвідношення курсів становитиме:
1 долар = 2 гривням.
За допомогою обміну валют міжнародна економіка: купівля і продаж товарів й послуг включила форсаж, а маховик виробництва й збуту зірвало з місця. З’явилась можливість інвестування, розширились міжнародні економічні зв’язки, виникли нові ринки. Світ став глобалізовуватись та розвиватись семимильними кроками, людство налічувало мільярди осіб і все б було дуже солодко, однак людська жадоба не знає меж...
Кредит
Довгі тисячі років еволюції системи товарно-грошових відносин безповоротно змінив момент створення банкірами такого хитрого і спокусливого інструменту, як кредит. Що таке кредит і в чому ж його суть?
Кредит - це банкноти, видані в тимчасове користування з метою отримання прибутку!
З однієї сторони кредит дає можливість економіці розвиватись у короткостроковій перспективі, адже гроші, видані в користування підуть на купівлю товарів чи послуг, що в свою чергу забезпечить виробництво цих товарів й послуг. А значить, забезпечить й дохід бізнесу та дохід робітникам, що займаються виробництвом. Гроші для економіки як кров для пацієнта...
З іншої сторони, видані гроші спричиняють збідніння людей в довготривалій перспективі й деградацію органів пацієнта, так як ця кров поганої якості. Чому так?
Наприклад, банк видає 1000 грн. в користування під займи, отримуючи при цьому дохід у вигляді відсотка за користування. Однак в момент передачі коштів клієнту, золота в казні більше при цьому не стає. Ніхто не приносить золото у зберігання. Тобто гроші видані клієнту в кредит не забезпечені нічим, це – гроші з повітря.
Тому, кров яка створена штучно, взмозі лише на якийсь час покращити життя пацієнта, але не вилікувати його!З юридичної точки зору - це шахрайство!
Клієнт отримує нічим не забезпечені кошти, а банкір заробляє справжні гроші на відсотку від користування фальшивими. Адже відсотки, повернені клієнтом, будуть зароблені працею, а кредит це просто намальовані цифри на папірчику!
З економічної точки зору це катастрофа! Що буде якщо клієнт не поверне гроші? Тут є два варіанти розвитку подій...
Перший – банк накрутить величезні відсотки і пеню, відбере заставне майно боржника чи поручителя та реалізує його на торгах. Здебільшого це і є основна ціль банку, коли він видає кредит...
Другий варіант – якщо майна нема, банк буде відраховувати кошти з заробітної плати до самого погашення боргу, звичайно з тими ж накрученими штрафними санкціями, плюс застосує низку неприємних інструментів передбачених законом, щодо неналежного виконання зобов’язань боржником.
Але в будь-якому випадку незабезпечені нічим папірчики безповоротно попадуть в ринковий оборот, що спричинить збільшення номінальної кількості банкнот без збільшення золотих резервів в казні.
Згадуючи поняття «валюти» ми розуміємо таку неприємну річ:
Українського золота в казні 10 кг., але банкнот на ринку з урахування того, що кредит не повернули вже не 20 000 грн., а 21 000 грн..
І курс тепер складає 1 г. золота = 2,1 грн., а простіше кажучи – гроші подешевшали і товарів з США можна купити менше ніж раніше.
Ми стали біднішими!
Інфляція
Таким чином кожен неповернений кредит спричиняє інфляцію. А інфляція в свою чергу обезцінює вартість банкнот, за які люди зможуть купити вже менше товарів і послуг. Економіка погіршується, гроші обезцінюються, виробництво падає, а люди отримують менше товарів і послуг за наявну заробітню платю. Безробіття та обідніння людей породжує бунт та скидання еліт з їхніх теплих легітимних місць.
Як зберегти тепле крісло і при цьому заспокоїти селян?
Запобігти цьому, як не дивно допомагає той самий вищезазначений кредит. Новий кредит дає можливість наростити обʼєм виробництва товарів і послуг, забезпечивши потреби населення в короткотривалій перспективі та зберігши при цьому на деякий час робочі місця. А збережена робота людей гарантує, що селяни не піднімуть поміщика на вила.
Тобто виникає постійна необхіднсть докредитовування економіки, що створює замкнуте коло. Кредитну бульбашку яка постійно роздуває економіку новими грішми! Як контролювати цей процес?
Облікова ставка
Вічно така система не проживе, адже рано чи пізно гроші просто не будуть коштувати нічого та в майбутньому стануть дешевші ніж їх собівартість виробництва. Наглядним прикладом може стати славнозвісна Венесуела. Де гроші є дешевшими за туалетний папір. І зупинити цей процес вже не можливо, його можна лише уповільнити, щоб селянам не так пекло. І робити це допомагає облікова ставка!
Організаціями які друкують і кришують банківську систему в різних країнах як правило є національні банки. Національні банки друкують банкноти в певній кількості та не просто видають їх різним банкам, вони їх кредитують. А відсоток за користування цим кредитом і є обліковою ставкою...
Облікова ставка, це відсоток за користування кредитом, простіше кажучи вартість кредиту, який визначає держава за допомогою національного банку.
Національний банк надає ліцензії банкам й разом з тим друкує й продає кредити їм же під облікову ставку. Тим самим, в основному, й визначаючи можливі рамки надання послуг приватними банками вже фізичним чи юридичним особам. Таким чином піднімаючи чи опускаючи облікову ставку можна регулювати попит і пропозицію на гроші в державі, тим самим збільшуючи і зменшуючи кількість грошей у сисемі. Баланс, який дає можливість, на деякий час, погасити негативні наслідки кредитування.
Простіше кажучи, облікова ставка це вартість крові для пацієнта. Поки крові багато, вона підтримує життя, але й повільно труїть органи, коли її мало пацієнт починає втрачати тиск і пульс. Потрібно постійне вливання і життя на грані смерті. Що і відбувається з економікою в світовому масштабі. Чим більше грошей, тим швидша інфляція і обідніння, чим менше грошей тим довша стагнація та ближче смерть бізнесу. Потрібен баланс на грані життя бізнесу і інфляції. Баланс, який і допомагає регулювати облікова ставка.
За допомогою облікової ставки держава може регулювати швидкість інфляційних процесів та на деякий час відстрочувати бунти селян, шляхом їх звикання до нової реальності існування. Таким чином кредит породжує новий кредит і виникає постйна необхідність у грошах та збільшенні виробництва. Так, сама система кредитування і в цілому світова економіка повільно, але впевнено котиться в рецесію. А пацієнт то входить в кому, то виходить з неї повільно очікуючи смерті.
Що ж ми розібрались в головному, однак додатково Я б хотів розглянути, ще деякі речі стосовно банківських продуктів та альтернативах кредиту!
Депозит
Ще одним цікавим, однак не менш абсурдним інструментом є депозит. Депозит це один з різновидів кредитування, однак кредитором тепер виступає не банк, а сам клієнт. Клієнт кредитує банк надаючи йому в користування свої кошти, очікуючи натомість отримати прибуток в вигляді відсотків.
Навіщо банк приймає депозитні вклади і як він отримує прибуток з них?
Переважна більшість коштів від вкладів використовуються на покупку цінних паперів з фондового ринку: акцій і облігацій. Це інвестування забезпечує дохід банку у розмірі 10-40 % в рік у порівнянні з кредитуванням. Вигода банку очевидна, але чи очевидна вигода вкладника?
Поглянемо на це очима інфляції. Отримуючи депозитні кошти від клієнта, банк заробляє на них за допомогою фондової біржі та переводить ці гроші в дефляційні активи.
Однак, виплачує кредиторам їх прибуток інфляційними грошима, що складає 5-10 % від суми вкладу. Цікаво, що в середньому інфляція в рік сягає як мінімум 5-10 %. Не складним математичним розрахунком можна зрозуміти – гроші просто лежали в банку, а весь прибуток зжерла інфляція. З цього зрозуміло, що будь-який депозит це просто втрата часу чи навіть грошей клієнта. Але ви можете заперечити, накшталт, депозит в банку це не щоб заробити гроші, а зберегти їх....
Ну, добре, розглянемо банк з точки зору його першочергового призначення. З точки зору компанії, що надає послугу зберігання матеріальних цінностей.
Справжня угода, що ми підписуємо в банку віддаючи свої кровні гроші в депозит, насправді така:
- Ваш вклад може бути використаний з метою отримання прибутку на фондовій біржі;
- Банк не несе матеріальної відповідальності за інфляційні процеси та можливе знецінення вкладу;
- Банк не несе матеріальної відповідальності перед вкладником у випадку банкрутства;
- Вкладник не може отримати депозитні кошти раніше спливу терміну договору...
Таким чином, частіше за все в людей більша ймовірність втратити гроші в банку, ніж щось зберегти чи боронь боже "заробити". Але, чи є альтернатива депозиту? Так, вона є!
Цінні папери
Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку капіталу акціонерного товариства і надає її власнику право на участь в управлінні товариством та право на отримання частини прибутку товариства.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу з виплатою певного доходу.
Існує багато видів цінних паперів, однак акції та облігації складають переважну більшість їх кількості на фондових ринках. Суть цих інструментів полягає в отриманні прибутку шляхом інвестування в розвиток підприємств та держав, при цьому маючи набагато більше прав та захищеності як кредитор.
Словом, той самий депозит з банківської системи, але вже в системі фондового ринку. Збережені гроші у інвестиціях такого роду дає можливість заробити набагато більше грошей. Але є і можливість прогоріти, тому робити інвестиції потрібно з розумом.
Адже у разі успішного розвитку компанії чи країни, ціни на їх цінні папери подорожчають. У разі деградації чи вибраного хибного шляху руху, вартість значно впаде. Це ставки на яких можна не погано піднятись, про що знають найбагатші люди світу. Гравці, що знають на яку конячку можна ставити!
Прикладом може слугувати історія з життя такої відомої особистості, як Натан Родшильд. Протягом свого життя Ротшильд створив по всій Європі потужну фінансову мережу, крім цього в нього була і власна кур'єрська служба. В цей час йшла масштабна війна між Францією та Великобританією. Вирішальна битва відбулася в другій половині червня 1815 року в полі під Ватерло, де об'єднані війська під командуванням герцога Веллінгтона зійшлися в сутичці з військом Наполеона.
За результатами цього бою держпапери країни переможця повинні були стрімко піднятись, переможеного – упасти. Будучи одним з головних гравців Лондонської фондової біржі, Натан отримав звістку про перемогу Веллінгтона на добу раніше інших. Натан міг скуповувати англійські державні папери в очікуванні зростання курсу, але вчинив хитріше.
Вранці 20 червня він з'явився на біржу і почав продавати державні папери Англії. Біржові гравці зрозуміли, що Ротшильд дізнався переможця! За лічені години курс обрушився, усі ринулись продавати державні папери Англії, а Ротшильд тим часом тихо, через своїх агентів за безцінь скуповував весь обсяг англійських державних паперів.
Офіційне повідомлення про програш Наполеона під Ватерло прийшло тільки на наступний ранок. Курс держ-паперів Ангії підскочив, принісши Натану колосальну суму та зробивши його найбагатшою людиною Великобританії.
Що ж, ми під мікроскопом розглянули історію створення грошей, суть кредиту, депозиту, а також цінних паперів. Далі ми розглянемо як ці інструменти впливають на глобалізовану світову економіку!
Ми зрозуміємо, чому саме цій системі скоро настане кінець і як саме. Й розпочнемо, розгядаючи прекрасний й в одночас жахливий приклад найуспішнішої економіки світу!
Федеральна резервна система
Фереральна Резервна Система Сполучених Штатів Америки (ФРС) поступово накопичувала різницю між кількістю неповернутих кредитних грошей та кількістю наявних запасів золота в казні. Згадуючи з попередніх розділів, результатом такого процесу є інфляція вартості грошової одиниці. Таке збиткове кредитування продовжувалось занадто довго, що в результаті призвело до катастрофічних наслідків. Ці наслідки назавжди увійшли у світову історію під назвою «Велика депресія».
Намагаючись врятувати ситуацію ФРС вирішило знищити значну кількість грошей, тим самим зрівнявши еквівалент банкнот до золота. Однак, результат виявився протилежним очікуваному. Низька кількість грошових одиниць на ринку призвела до падіння рівня ринкових відносин (низький грошовий оборот – низький товарооборот). Різке падіння рівня товарів на ринку просто вбило торгівлю і призвело до потужної стагнації. Люди вішались та стрибали з своїх офісів, що знаходились вище хмар. В один день з богів, вони перетворились у млинці!
Тимчасова рецесія перетворилась в «депресію». Це була потужна економічна криза, яка настала в 1929 році та тривала до кінця 1930-х років. А враховуючи залежність більшості світових ринків від американських, ця криза торкнулась кожного. Доходи і прибутки впали, одночасно міжнародна торгівля знизилася більш ніж на 50 %, а безробіття зросло до 33 %.
В ФРС залишився лише один варіант. Якщо не виходить знизити інфляцію знищенням грошей, потрібно просто добавити в казну золота.
Виконавчий указ №6102 — документ підписаний в 1933 році президентом США і яким, американським громадянам забороняється накопичення золотих монет, золотих злитків і золотих сертифікатів. Указ вимагав від громадян США продати Федеральній резервній системі золото за встановленим державою курсом. Таким чином Федеральному резерву вдалось змінити ситуацію на краще і економіка помалу почала рухатись з мертвого місця. Однак це була проблема не лише Сполучених Штатів Америки...
Бреттон-Вудська фінансова ситсема
Так як світова економіка дуже сильно постражадала після перепетій війни, їй потрібно було одне, стабільність та надійність для відновлення й росту. Одразу після завершення Другої світової війни скликалась Бреттон-Вудська конференція, метою якої було створення нової міжнародної валютної системи. Її основним принципом стало використання долара як основного резервного та обмінного міжнародного інструменту. Короче кажучи, долар ставав на ряду з золотом у забезпеченні національних валют країн.
Чому саме долар? Все просто, стабільність економіки США була найкращою у світі, так як саме США наймеше постраждали від війни, а кількість золота в казні могла забезпечити стабільність самого долара. Таким чином, країн закупали в США долари в обмін на своє золото. Звичайно ж Штати по старій схемі зобов'язувались забезпечувати свою валюту цим золотом.
Однак це також надавало як і контроль Штатам, адже визначаючи вартість долара у своїй внутрішній економіці за допомогою облікової ставки, США тим самим визначали і загальносвітовий розиток економіки. Що дуже не сподобалось одвічному заздрісному конкуренту!
Так, 1944 рік ознаменував собою запровадження "Бреттон-Вудської фінансової системи" та початком «Холодної війни». Адже СССР не признав лідерство США та вирішив будувати свою систему ринкових взаємовідносин, обираючи при цьому своє населення до останньої крихти. Результатом цього зіткнення стала геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом, з одного боку та США з іншого, що тривала з кінця 1940-х до початку 1990-х років до розпаду самого Союзу.
Але не Штати були істиною причиною розпаду. Справа в тім, що економіка СССР без кредитів та достатньої кількості приватних грошей не могла нормально розвиватись. Відсутність бізнесу, а як наслідок росту й розвитку приводили до постійної стагнації й спонукали використовувати єдиний ресур, що був у володінні СССР - це людський ресурс. В кінці-кінців жадібність чинуш Союзу перемогла! У наслідок економічного краху вони вирішили в кінець обкрасти людей і відібрати левову частину благ в казну "приємниці". Квазі-держави, що і по-сьогоднішній день в лиці крадіїв у законі маргіналізує своє населення й намагається відібрати ресурси в чужого.
Однак, повернемось до економіки. Сполучені штати забезпечили ріст та розвиток світової фінансово-економічної системи, однак кредити нікуди не поділись. І в кінець кінців ми зіштовхнулись з новою кризою!
Ямайська фінансова система
Світове кредитування економіки спричинило нову хвилю спаду. І для того, щоб стабілізувати ситуацію, окремі держави вирішили викупити усе своє золото в США в обмін на долари. Однак, різка зміна балансу доларів і золота в казні США спричинили б нову "Велику депресію" і можливо початок Третьої світової війни. Тому, США разом з країнами-партнерами вирішили змінити правила гри.
1976 року була запроваджена нова "Ямайська фінансова система". Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, а саме відмову від повного забезпечення долларів золотом. Що це означає? Тепер назад, все золото одразу, країни не могли викупити, а лише якусь обмежену частину, що забезпечило стабільність економіки і можливість, за допомогою облікової ставки, стабілізації ситуації.
Спочатку це викликало обурення у спільноти, але згодом усі догнали, що як би там не було, у США найрозвиненіша економіка у світі. І як наслідок, доллар це найстабільніша валюта!
Сьогодні ж при будь-якій кризі усі біжуть в банки та купують долари. Адже США внаслідок вищесказаних маніпуляцій та грамотно вистроїного законодавства змогли забезпечити стабільність своєї економіки. Таким чином іншим країнам просто вигідно купувати долари, так як вони, як би це парадоксально не звучало сьогодні, менш вразливі до інфляції порівняно з національними банкнотами.
Що робить долар, на сьогоднішній день, найстабільнішою валютою, яка на ряду з золотом забезпечує золото-валютні резерви казни банку на ряду з золотом. Тобто саме від золота і долларів + інших резервних валют залежить ціна і стабільність національних валют інших країн. Що робить нас в якійсь значній мірі залежними від цих папірчиків. І саме тому інфляція долларів й інших валют в перспективі спричинить нову глобальну кризу й поставить крапку на цій фінансово-економічній системі.
Які є варіанти розвитку подій і методи спасіння?
Новий світовий порядок
Минуло століття з моменту Великої депресії і майже 50 років з моменту запровадження Ямайської фінансової системи. За цей довгий час світ не змінив свою політику і продовжував безперестанне кредитування збільшуючи кількість валюти на світовому ринку. Результатом цього на сьогоднішній день є все наростаюча нова Світова деперсія.
Так, інфляційні процеси сьогодення вирішуються кількома способами:
- Перший спосіб – зменшити кількість грошей в економіці. Це спричинить більший попит на них і як наслідок вищу вартість. Але, їх низька кількість спонукає занепад ринкових відносин та вб’є споживання товарів й бізнес в цілому, результат - підняття еліт на вила;
- Другий спосіб – збільшити золотовалютні запаси казни, прийдеться йти по головам! Відбір золота й ресурсів у громадян чи інших держав і розвʼязання війн, чим і займається "вєлікая пріємніца", результат - підняття еліт на вила;
- Третій і найжорстокіший спосіб – зменшення кількості людей. Якщо з рівняння: золото, гроші, люди не вдається без наслідків для еліт, прибрати перші два складники то потрібно прибрати останній. У результаті чого відбдеться розприділення наявних грошей на меншу кількість населення. Кажучи по простому, чим менше людей тим більше кисню й грошей можна на них розділити!
Третій спосіб єдиний реальний на сьогоднішній день довготривалий метод запобігання інфляції й занепаду світової економіки. Який результат? Пандемії, локальні війни, деградація, безпліддя - словом зменшення популяції населення й новий світовий порядок. Як вижити?
Є лише два дифляційні інструменти на нашій планеті, що зможуть допомогти зберегти своє життя і ресурси. Це золото і цифрове золото!